Визначення повітрообміну згідно кратності повітрообміну в приміщенні.
Об’єм вентиляційного повітря визначається для кожного приміщення окремо, з урахуванням наявності шкідливих домішок (речовин), або задається за результатами раніше проведених досліджень. Якщо характер та кількість шкідливих домішок (речовин) не піддаються обліку, повітрообмін визначають за кратністю:
L = Vпом * Kр (м3/год),
де Vпом – об'єм приміщення, м3;
Кр – мінімальна кратність повітрообміну, 1/год, див. таблицю кратності повітрообміну.
Як визначити об'єм приміщення?
Необхідно розрахувати загальний об'єм приміщення в кубічних метрах.
Для цього використовується проста формула:
Довжина х ширина х висота = об'єм приміщення м3
A x B x H = V (м3)
Наприклад: приміщення довжиною 7 м, шириною 4 м та висотою 2,8 м. Для визначення об'єму повітря, необхідного для вентиляції цього приміщення, розраховуємо об'єм кімнати: 7 х 4 х 2,8 = 78,4 м3. Потім, використовуючи наведені нижче таблиці рекомендованої кратності повітрообміну, визначаємо необхідну повітропродуктивність вентилятора.
Визначення повітрообміну при виділенні вологи:
L = L1 * NL (м3/год),
де L1 – норма повітря на одну людину, м3/год*чол;
NL – кількість людей в приміщенні.
20-25 м3/год на одну людину при мінімальній фізичній активності
45 м3/год на одну людину при легкій фізичній роботі
60 м3/год на одну людину при важкій фізичній роботі
Визначення повітрообміну при виділенні вологи:
L= D / ((dv-dn) * ρ) (м3/год)
де D – кількість вологи, що виділяється, г/год;
dv – вміст вологи у повітрі, що видаляється, г води/кг повітря;
dn – вміст вологи у припливному повітрі, г води/кг повітря;
ρ – густина повітря, кг/м3 (при +20 °С = 1,205 кг/м3).
Визначення повітрообміну для видалення надлишків тепла:
L= Q / (ρ * Cp*(tv-tn)) (м3/год)
де Q – виділення тепла у приміщення, кВт;
tv – температура повітря, що видаляється, °С;
tn – температура припливного повітря, °С;
ρ – густина повітря, кг/м3 (при 20 °С = 1,205 кг/м3);
Cp – теплоємність повітря, кДж/(кг·К) (при 20 °С; Cp=1,005 кДж/(кг·К)).
Таблиця кратності повітрообміну:
Побутові приміщення | Кратність повітрообміну |
---|---|
Житлова кімната (в квартирі або гуртожитку) | 3 м3/год на 1м2 житлових приміщень |
Кухня квартири або гуртожитку | 6-8 |
Ванна кімната | 7-9 |
Душова | 7-9 |
Туалет | 8-10 |
Пральня (побутова) | 7 |
Гардеробна кімната | 1,5 |
Комора | 1 |
Гараж | 4-8 |
Погріб | 4-6 |
Промислові приміщення та приміщення великого об'єму | Кратність повітрообміну |
---|---|
Театр, кінозал, конференц-зал | 20-40 м3 на людину |
Офісне приміщення | 5-7 |
Банк | 2-4 |
Ресторан | 8-10 |
Бар, кафе, пивний зал, більярдна | 9-11 |
Кухонне приміщення в кафе, ресторані | 10-15 |
Універсальний магазин | 1,5-3 |
Аптека (торгівельний зал) | 3 |
Гараж і авторемонтна майстерня | 6-8 |
Туалет (громадський) | 10-12 (або 100 м3 на 1 унітаз) |
Танцювальний зал, дискотека | 8-10 |
Кімната для куріння | 10 |
Серверна | 5-10 |
Спортивний зал | Не менше 80 м3 на 1 людину, що займається, і не менше 20 м3 на 1 глядача |
Перукарня (до 5 робочих місць) | 2 |
Перукарня (понад 5 робочих місць) | 3 |
Склад | 1-2 |
Пральня | 10-13 |
Басейн | 10-20 |
Промисловий фарбувальний цех | 25-40 |
Механічна майстерня | 3-5 |
Шкільний клас | 3-8 |
Визначення повітрообміну, залежно від гранично допустимої концентрації речовин:
L= GCO2 / (УПДК-УП) (м3/год)
де GСО2 – об’єм СО2, що виділяється, л/год ;
УПДК – гранично допустима концентрація СО2 у повітрі, що видаляється, л/м3;
УП – вміст газу у припливному повітрі, л/м3.
Норми допустимих концентрацій СO2 у повітрі, л/м3 | ||
---|---|---|
В місцях постійного перебування людей (житлові кімнати) | 1,0 | |
У лікарнях та дитячих установах | 0,7 | |
В місцях тимчасового перебування людей (установи) | 1,25 | |
В місцях короткочасного перебування людей (установи) | 2,0 | |
У зовнішньому повітрі: | Населені пункти (село) | 0,33 |
Малі міста | 0,4 | |
Великі міста | 0,5 |